Поезія Вільних

*17*

Та стався збій в моїм житті,

Хотіло, став щоб на коліна.

Їм не зламати вже мене,

Я зрозумів, у чому сила.

 

Під тиском всіх навал й проблем,

Неначе сталь закарбувався.

Було багато тих невдач,

Багато раз я помилявся.

 

І кожен раз я все ж вставав,

І кожен раз я цілі домагався.

 

Коли життя дає все ж збій,

А за звичай так і буває.

Прекрасне та величне щось,

Ті ваші двері розриває.

 

І зрозуміти тут потрібно,

Як Всесвіт Вам допомагає.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше