Поезія Вільних

*14*

Вірші свої писати я не перестану.

Тому, що це мій дар, моя стезя.

Невизнаний бунтар, та в супереч системі,

Піду із гордістю я в небуття.

Я смерті перестав боятись.

Колись вона мене все рівно обійме.

Загасить моє сонце та повільно

Мене вона у вічність оберне.

А поки я живий та серце б’ється.

Вірші мої летіть у вічну безкінечність.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше