Поезія Вільних

*12*

Та буть як всі мені вже не хотілось.

Дістав напевно стадний той інстинкт.

І щось в душі моїй таки змінилось,

Став обережно городитись я від всіх.

 

Почав на самоті відпочивати,

І до природи тягнеться душа.

Думки землі почав я викладати,

А вона слухала тихенько і непоспіша.

 

Коли проблем навалюється купа.

І що робити ти уже не зна…

Ти пам’ятай, що у природи теж є вуха,

І розповідати вона вміє, коли слухає душа.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше