Поезія Вільних

*11*

Коли життя проходить поруч,

А ти сидиш, потупившись у пустоту.

Думки ганяєш вліво, вправо,

І думаєш про смерть свою.

 

В такі моменти треба просто жити.

З природою у тишині погомоніти.

Відчути повністю її красу.

Казати: Сильний, я усе пройду!

 

Так, на словах це легко, а на ділі?

Коли заплутався в проблемах гіллі?

Коли не помічаєш радостей життя,

Болить та паморочиться постійно голова.

 

Думки свої змінити просто треба.

А допоможуть в цьому лиш слова.

Ти погляд підійми до неба,

І не болітиме вже більше голова.

 

Подякуй Богу та природі

За те, що все таки живий.

І є на місці руки й ноги,

І навіть той душевний біль.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше