Чи варто просто попросити,
В момент коли вже важко жити?
Коли думки нутро з’їдають,
А м’язи сили вже не мають.
Коли мета вже не заводить,
А з розуму тихенько зводить.
Скажіть будь-ласка що робити?
Куди піти? Кому дзвонити?
Чи все ж таки на самоті
Повзком, зубами до мети.
Не дивлячись на перешкоди,
Та ворогів шалені взводи,
Вставати й з гідністю іти,
Повзком, зубами до мети.
Відредаговано: 18.12.2023