Поезія Вільних
*3*
У кожного свій шлях, своя дорога.
Та заблукати спершу треба, щоб його знайти.
І помилятись неодмінно треба,
Усім хто хоче правду віднайти.
Блукав багато по стежках я долі,
Хто зна, куди чорти хотіли завезти.
І ось на роздоріжжі своїм
Зустрів я тих, що скинули хрести.
Хто Вільним стати намагався,
Гонимим був та не зламався.
Неначе сталь закарбувався,
У полум’ї проблем та метушні.
Я зрозумів тепер для себе,
Чому стежину цю обрав.
І подивився я на небо,
Мене Дажбог зачарував.
Його я усвідомив силу,
Могутність, велич та чому
Так поважали наші предки
Його Божественну красу.
Тепер, повірте, став сильнішим.
Почав підтримку відчувати.
Я дякую Богам всім Рідним,
Що не дали мені пропасти.
Відредаговано: 18.12.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
