У час великої війни
В нас ще надія не погасла.
Не мають рівної ціни
Культура й мова наша власна.
Вони плекалися віками,
Ховалися між темних гір,
Світили бляклими зірками
Усім врагам наперекір.
Їх нищили, громили, били,
Знущалися сусіди як могли.
Та все ж цієї злої сили
Не вистачило - встояти змогли.
І ніби Фенікс з попелу повстали
На зло триклятим нашим ворогам.
І як би там чужинці не волали,
З нас кожен знає - свого не віддам!
21.07.2024р.
Відредаговано: 29.10.2025