Поезія від душі. На хвилях пам'яті...

Потяг життя

Останній мій вірш, написаний до повномасштабного вторгнення...

 

І знов минає день, і місяць, осінь...

Промчить снігами білими зима.

І знов весна, і знов коротші ночі,

Погода сонячна нам настрій підніма.

Летять роки, години і хвилини,

Несе нас потяг з назвою "Життя".

Проходить він і гори, і долини,

Біжить вперед, стрілою в майбуття.

Позаду все: і радощі, і горе,

І відблиски нездійснених надій.

Там спогадів душі глибоке море

І щирих вражень від усіх подій.

Та потяг мчить, його не зупинити.

Не варто озиратися назад.

Минулого уже не повернути.

Пройшло тепло - і знову листопад.

Що буде далі - нам того не знати.

Лиш Бог один, що відає про все.

І краще нам цього не забувати,

Що Його воля вище над усе!

04.02.2022р.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше