Поезія від душі. На хвилях пам'яті...
Нерозгаданий космос
Земля - планета наша рідна,
Одна з мільярд небесних тіл.
Не знаєм ми чи вірогідні
Теорії походження світів.
Живемо ми у час прогресу,
Щодня ми робим відкриття.
Та все ж не задоволим інтересу -
Як саме виникло життя.
Погляньте в небо - світ зірок,
Простори дальні, безкінечні.
Ось вам астрономії урок,
Слова інші й недоречні.
Щоночі сяє світлом срібним
В темній, чорній вишині
Супутник Місяць - тіло дрібне,
Що губиться у далині.
Приходить ранок - він блідніє
Перед яскравістю зорі,
Ранкове небо голубіє
І Сонце сходить на поріг.
Воно дає тепло і світло,
Промінням розганяє тінь,
І сяє з неба нам привітно,
І ніби зве у височінь.
Багато ще всіляких тіл
Кружляють все мільйон років.
Безліч різних є світів
І недосліджених віків.
Полонять нас простори дальні:
Галактики, туманності, діри.
Колись досягнем їх буквально,
Дочекатись треба лиш пори!
13.01.2012р.
Відредаговано: 31.08.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
