Ах, як люблю я пізньою весною
Надвечір прогулятися одною.
Піти у поле далеко-далеко,
Щоб ніхто не знав, не питав: "Де ти?"
Поглянути там як сонце сідає,
Як день погожий поволі згасає.
Виходить на небо сріблястий Місяць,
А з ним і зорі яскраво світять.
Виходить Місяць на небо синє
І так повільно, так тихо плине.
А ще соловейко почне співати...
Ах, як не хочу лягати спати!
А хочу мріяти, мріяти, мріяти...
Любити, надіятись, вірити...
І можу я так і до ранку сидіти...
20.12.2009р.
Відредаговано: 19.10.2024