Поезія від душі. На хвилях пам'яті...

Неземная любовь

Не дуже хотіла виставляти вірш російською. Проте, це частина моєї історії, яку не стерти із пам'яті. І, як завжди, в кожну строфу вкладена частинка моєї душі.

Сейчас в наше время так трудно

Понять, что от тебя кому нужно.

Скрываем мы чувства под маской пустой,

Хоть в душе и мечтаем о любви неземной.

Во сне наши чувства всплывають наружу

И радостным трепетом озаряют нам душу.

И вот ты идёшь по тропинке зелёной,

А рядом твой парень, безумно влюблённый.

И так хорошо, и на сердце покой.

"Любимая, хочу быть рядом с тобой!"

А ты просто таешь от взгляда его...

"Люблю! Люблю я тебя одного!"

Но что это? Яркий свет погас вдруг...

Откроешь глаза... оглянёшься вокруг...

И нету уже той зелёной травы,

И пения птиц, и небес синевы.

Расстаял мираж - я вернулась домой.

Но сердце тоскует по любви неземной.

30.05.2013р.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше