Поезія від душі. На хвилях пам'яті...

"Не думали, що все це буде знову..."

Не думали, що все це буде знову:

І вибухи, і танки, що війна

Закрутить знову чортове те коло -

І ніби обірвалася струна.

Лунає звідусіль тривога - люди

Кидають все, рятуючи життя.

Цей звук ніхто ніколи не забуде,

Як і слова: "Увага! В укриття!"

Минуло наче, можна вже зітхнути.

Спасибі Богу, що вберіг. Проте,

На тім кінці вже встигло спалахнути

І полум'я щораз все більш росте.

Здригається земля, пульсують ріки

І стогне натовп, мов живий орга́н.

"О Боже! Ні, прошу! Тільки не діти!"

Пролитих сліз - на цілий океан.

Охтирка, Суми, Ірпінь, Волноваха,

Гостомель, Буча, Бровари, Херсон...

А Харків? Маріуполь? Як їм спати?

Давно забули, що таке є сон.

Цей місяць все змінив і всіх навкруг.

І впевнилися ми, що час біди

Показує хто ворог нам, хто друг.

Головне - це пам'ятати. Назавжди!

25.03.2022р.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше