Поезія від душі. На хвилях пам'яті...
"Не думали, що все це буде знову..."
Не думали, що все це буде знову:
І вибухи, і танки, що війна
Закрутить знову чортове те коло -
І ніби обірвалася струна.
Лунає звідусіль тривога - люди
Кидають все, рятуючи життя.
Цей звук ніхто ніколи не забуде,
Як і слова: "Увага! В укриття!"
Минуло наче, можна вже зітхнути.
Спасибі Богу, що вберіг. Проте,
На тім кінці вже встигло спалахнути
І полум'я щораз все більш росте.
Здригається земля, пульсують ріки
І стогне натовп, мов живий орга́н.
"О Боже! Ні, прошу! Тільки не діти!"
Пролитих сліз - на цілий океан.
Охтирка, Суми, Ірпінь, Волноваха,
Гостомель, Буча, Бровари, Херсон...
А Харків? Маріуполь? Як їм спати?
Давно забули, що таке є сон.
Цей місяць все змінив і всіх навкруг.
І впевнилися ми, що час біди
Показує хто ворог нам, хто друг.
Головне - це пам'ятати. Назавжди!
25.03.2022р.
Відредаговано: 19.10.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
