З якого вокзалу й якого перону
Уже не важливо – дорога додому
В холодних вагонах думками зігрітий
Здається, той потяг готовий злетіти
Чи повно людей, чи в вагоні пустому
Уже не важливо – дорога до дому
В повільному русі вперед тягнуть мрії
Під стукіт коліс ти від щастя тут млієш
Чи було так лячно в дорогу самому
І це не важливо – дорога до дому
Місток між вчорашнім і днем, що вже завтра
Дорога – здобуток, великого вартий
Уже ти з валізою йдеш по перону
Нарешті ти майже прибув - ти у дома
За мить в поцілунках та щирих обіймах
Найкращий «вокзал», про який лише мріймо.
Відредаговано: 27.02.2024