Я зловив у ліхтар промінь сонця
І хотів, щоб світив лиш для тебе
І що завжди на твоїй долонці
Він указував напрям до неба.
Там, де завжди є синєє небо
Де твоя промениста усмішка
«Де» й «коли» виникає потреба
З Трускавця і до Львова йти пішки.
Я ловив у ліхтар сонця світло,
І капкани розставив по місту.
Бачив – посмішки навколо квітли,
Бо не міг я на стовпа залізти.
Я старався шукати ідеї,
Як для тебе збирати проміння.
Протоптав я центральні алеї.
Їх вивчав від самого коріння.
Та коли я зловив врешті задум,
То над Львовом насунувся вечір
Без ідей я залишився з задом,
І з останнім трамваєм для втечі.
Відредаговано: 27.02.2024