Ми з тобою не чужі переходим межі
Ми здавалось на межі, але ми на вежі
Зверху місто, як макет, хоча без кордонів
Кожен дім, як той намет, в кам’янім полоні
Ми з тобою тільки вверх так долаєм межі
Рідні вулиці і сквер такі гарні з вежі
Нам вдалося утекти з полону бетону
Перед нами шлях в світи, але час додому
В цьому місті сотень меж, є свої дороги
Адже тут багато веж, лиш б ходили ноги
Вправо-вліво уперед, але можна вище
У свободи свій концерт – там, де вітер свище
Відредаговано: 27.02.2024