Поезія в стилі Hygge
Приміському електропотягу «Трускавець-Львів» присвячую…
Ми сіли в потяг приміський і у дорогу.
Хтось у світи, хтось здобувати перемогу.
Я ж просто так, щоб не сидіти вдома
І ця причина є таки вагома.
Ось мій сусід із плеєром в кишені,
З навушників на весь вагон звучать пісні шалені
Й лиш він один бажає відірватись,
Мабуть, щоби ні з ким не розмовляти.
А ось, навпроти, симпатична пані
Із виразом обличчя – навколо всі погані,
Із королівським гонором в вікно відвела очі,
Хоча от там транслюють види ночі,
В яких ввижається лиш смуток і туга.
Простіше, за вікном не видно ні фіга!
Назустріч потяг як промчить хоч п’ять хвилин,
Для неї стрічка ця під номером один.
Та раптом у вагон зайшли цигани,
Їм не потрібні бублики, а тільки мани.
А жіночка стара, мабуть, не розуміє,
Хай вдавиться тим бубликом, якщо грошей жаліє.
А за циганами, вже традиційно, контролери,
У видиранні коштів піонери.
Хоча вже сонце зазирає з-за вікон,
Панує у вагоні колективний сон.
А потім тітка, із набридливим Експресом,
Вагонний сон ураз замінить стресом:
Бо Пугачова розвелась, а Орбакайте…
Що, не чекали ви такого? То звикайте!
Як добре, що до Львова три години у дорозі,
Кінцева станція тотожна перемозі,
Що укріпила дух і додала нам гарту,
Бо послуги Укрзалізниці змахують на жарти.
Відредаговано: 27.02.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
