Подих між рядками

Вірш перший "Солодкість дотику"

У ніч, коли зорі шепочуть мрії,
Тіла зливаються в танці жагучім.
Крізь подихів шепіт звучать моління,
Погляд твій — полум’я, бажане, суче.

Руки, немов вітри весняні,
Стирають межі — ми тут самі.
Кожен штрих, кожен удар серця
Пронизаний тайною нашого пристрастя.

Із вуст твоїх солодкість ллється,
Наче вино, закипає в жилах.
У цю мить, в пориві зливаючись,
Ми творим світ, спинитись несила.

Пристрасть — як полум’я — знов палає,
І час втрачає свій сенс, мов сон.
Ми вечір палимо, кров закипає,
І кожен дотик — любові плацдон.

Подобається

#1444 в Різне
#270 в Поезія

Відредаговано: 30.06.2025