Поезія надії

5

Ясне сонце засупили хмари,

Неначе з пеккла по небу почали лізти мари.

Перші краплі дощу нагадали мені про тугу,

Перші краплі дощу змили мою тугу.

Закінчився дощ, вийшло сонце,

Я відчув легкість і радість.

Туга зникла, як хмари,

Я знову відчув себе вільним.

Дякую дощу за те, що він змив мою тугу,

Дякую сонцю за те, що воно подарувало мені радість.

Я знову відчуваю себе щасливим,

Я знову відчуваю себе живим.

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

 

Звичайне щастя

 

Колись ми були двома серцями, як одне,

Танцювали у ритмі кохання, летіли вище неба.

Але час здійснив свою роботу, розлучив нас від внутрішнього вогню,

І ми зупинилися на кінці нашої зоряної дороги.

Стосунки це постійна робота

Стосунки це постійна турбота

 

Таке часто трапляється, що ми розходимось шляхами,

Полишаючи позаду спогади, моменти, розлуку та сум.

Але не забувай, що було в нас особливим і незабутнім,

Це щастя, що ми разом відчували, поки тліло в нашому серці.

Тож дозволь мені знайти спокій у цьому самотньому шляху,

Знайти пристань серед хвиль, де ми були свобідні й щасливі.

Бо хоч ми й розлучені, я все ще пам'ятаю твоє обличчя,

Твої очі, що відбивали моє власне бажання.

Можливо, ми більше не зустрінемося на цій дорозі,

Але моє серце все ще зберігає надію на нове почуття.

Тому, коли спогади повертаються, я віддаю їм пошану,

І незважаючи на все, я бажаю тобі знайти своє власне щастя.

Залишайся щасливою, мій колишній, в новому світі,

Де ти знайдеш свій шлях і зможеш відкрити своє серце.

Я буду тримати ці спогади в глибині своєї душі,

Як пошану тому щастю, яке ми колись мали разом.

Стосунки це постійна робота

Стосунки це постійна турбота




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше