2

Твоє ім'я в серці моїм, печальне й смутне,

Ти відійшла на полях смерті й розпачу.

Моя кохана, забута в битві вогнів,

Твоя душа, як птах, у небо піднялась.

О, важкий біль, що схований у моїх очах, І

рана, що не зцілюється, мов вогонь.

Твоя втрата, як холодний меч, пронизує мою душу,

Але я тримаю надію, що знову тебе побачу.

Земля сховала твоє тіло, кохана моя,

Але твій дух лине вільно, немов вітер степовий.

Я не забуду твоїх усмішок і проміння очей,

Ти завжди будеш в моїх спогадах і серці.

Хоч війна вкрала тебе від мене, мій ангеле,

Я тримаю надію, що знову зустрінемось.

Твої крила стануть моїм провідником до висот,

Де разом будемо вічно жити, в коханні й надії.

--------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Війна одного дня завершиться,

Серце знайде спокій і покій.

Я перестану бути страждаючим,

З новими силами тебе полюблю.

Мої страждання - ілюзія,

Обманливі гри мого розуму.

Ти прекрасна, як грецька богиня,

Я вклоняюсь перед тобою, моєю єдиною, схиляючи коліна.

Нехай наше кохання розцвітає,

Нічим не сковане, вільне і величне.

Ми здолаємо перешкоди разом,

У наших обіймах знайдемо щастя.

Так нехай закінчиться війна,

І мир повернеться до наших душ.

Ми побудуємо кращий світ,

Де кохання і надія будуть керувати нашими серцями.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Серед кривавих буревіїв  війн,

Моє тіло і мій дух стійкий став,

І дні мої тепер надієї плекані,

Спокій розвіявся  диявольськими тумани,

 І небеса відблискують голубим кривавим світлом.

Чи довго мені жити?.. Здається, минули  мої щасливі дні,

Темрява розсіюється, гіркі спокуси мої..

Світанок настане. Земля кров'ю виснажена.

А ми знову засміємося, радісні й сильні.

Бо серце моє, виросло від болю,

Не зламане стражданнями й каяттями.

Ми піднімемось вище, як орли в небеса,

І зустрінемо світ, наповнений світлом й радістю.

Нехай кров землі змиває біль і злість,

А надія цвіте, як розкішний квіт.

Ми зійдемо зі шляху минаючих страждань,

І знову засяємо, як зірки на височині.

Тож дивіться вперед, нехай серця співають,

Бо майбутнє простягає руку свою.

Ми зберемо сили, щоб встояти і перемогти,

І відчуємо радість і надію, нашу незгасну світлину.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

О, врятуйте душу мою від болю,

Пластирями залатайте рани мої,

Серце моє омийте соком любові,

Обіймами задушіть мене, будь ласкаві.

Сповістіть мені новину добру, омріяну,

Кати пішли, нам воля нарешті прийшла.

Відмочимо наші душі, очистимо їх від болю,

І розпочнемо будувати наше майбутнє ясне.

Нехай радість заповнить наші серця,

Мов ріка, що спокійно в'ється серед полонин.

Будуємо мости та їмо  сніданки,

Щоб покласти фундаменти майбутніх поколінь.

Руки в руки, проблеми ми переможемо,

Крізь труднощі й негаразди зміцнимося.

Бо ми вільні, кати вже не нам загрожують,

Із любов'ю і надією ми спільно будуємо.

Так сплетімо наші мрії в непереборні вітри,

Розсіємо темряву і запалимо світло.

Разом відновимо, що розрушено в болі,

І знову зійдемося, мов галактичний сітло.

Отже, вперед, мої друзі, рухаймось до мети,

Всім нам спільно належить ця путівка.

Відмочимо минуле й пройдемо вперед,

Будуємо світ, де коханням цвітуть вітки.

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Дмухаю на тіні, ніжним вітром граюсь,

Гілля зелене веселка у небі.

Квіти весни квітнуть, але й в'януть невдовзі,

Бо життя їх коротке, минає мить як тануть.

Зима своїм холодом  пронизує

замерзають болі в душі,

Мої ноги голі, сповиває їх сніжний пух.

Очі втомлені, від надій та розчарувань,

Моя душа заповнена тугою і болем.

Волосся заплутане, ніби гніздо для птахів,

Мій шлунок бурчить, спрага танцює в грудях.

Листя кружляє, осінній танець,

Але я не знаю, нічого не розумію.

Та в цьому хаосі існує краса і чарівність,

Серед печалі й болю вмій знайти світанок.

Бо вірші пишуться зі слізьми та посмішками,

І незнання - початку, що розкриє шлях новий.

Так хай квіти розквітають, хай вітер грає гіллям,

А весна настає, пронизуючи серце надією.

Відчуй себе частиною великого циклу,

І віршами змайструй своє власне творіння.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

(Verse 1)

Всередині себе щастя знаходжу,

Світло в очах своїх запалюю.

Я щаслива безмежно, я відчуваю,

Щастя усвідомленням осягаю.

Мої руки мають ключі до раю,

Полуда брехні занепала до краю.

Моя душа вільна, у мене є крила,

Любов розкрива нові горизонти.

(Chorus)

Обіймаю себе ніжно і міцно,

Світло сліпить, закриваю очі.

Зорі, мої друзі, океан, мій коханий,

Високо в небесах свій шлях знаходжу.

(Verse 2)

Наснилось піснею легкою зорепадом,

Серце розгортається, мов квітка в саду.

Ритм у венах, мелодія в голові,

Розкриваються двері до небесної висоти.

Легкість піднесення на крилах кохання,