Згадай її в самотню літню ніч,
Коли провіє душу чужий вітер,
Як розмовляли ніжно віч на віч,
І розсипалося кохання поміж літер.
Якщо ж у серці спалахне печаль,
Журлива пісня тихо пролунає,
Тендітна мить поранених мовчань
Останній цвіт в очах сумних згадає.
Вона об скелі розбивала почуття,
А ти писав роман з черствим фіналом,
Твоя любов манливе каяття,
Яке розіпне серденько кинжалом.
Відредаговано: 22.05.2022