Люто дивиться в очі війна,
Погляд її бездушний й жорстокий,
Меч вогняний тримає вона,
Смерті відмірює кроки.
Жінка безлика знищує все,
Не пожалівши нікого
Крики, і біль, і розпач несе,
Постріли пересторогу.
Нам би забути про неї ураз,
Розсіявши образ страшний на світанні,
Щоб наступив щасливий той час,
Де мир, і добро, і кохання.
Відредаговано: 22.05.2022