Люто дивиться в очі війна
Погляд її бездушний й жорстокий
Меч вогняний тримає вона
Смерті відмірює кроки.
Жінка безлика знищує все
Не пожалівши нікого
Крики, і біль, і розпач несе
Постріли пересторогу.
Нам би забути про неї ураз
Розсіявши образ страшний на світанні,
Щоб наступив щасливий той час
Де мир, і добро, і кохання.
©Христина Катрич
Відредаговано: 09.06.2020