Поезія-моя душа....

Подих війни


   Люто дивиться в очі війна
   Погляд її бездушний й жорстокий
   Меч вогняний тримає вона
   Смерті відмірює кроки.

  Жінка безлика знищує все
  Не пожалівши нікого
  Крики, і біль, і розпач несе
  Постріли пересторогу.

  Нам би забути про неї ураз
   Розсіявши образ страшний на світанні,
 Щоб наступив щасливий той час
 Де мир, і добро, і кохання.

 ©Христина Катрич




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше