Боже, дай мені сил прощати й терпіть,
Крізь тисячу років нести
Цей пекельний вогонь, що у грудях горить,
І долю свою винести.
Серцю дай не щеміть, не боліти дарма,
За тобою не йти в далечінь.
Дай же сили, коли навкруги лиш пітьма,
Вчуй мій шепіт і жар молінь.
Нехай пройде спокій століть або вік,
І душа скам’яніє десь знов,
Я знайду у майбутньому кожен твій лік
І поверну нам нашу любов.
І коли догорить цей жертовний вогонь,
Ставши світлом ясної зорі,
Я торкнуся нарешті твоїх долонь
Вже без болю, у нашій порі.