Поезія мого життя

Кава наодинці з собою

Ти просто сядь на кухні тихо посиди

І завари гарячу, чорну каву

І в тиші сам з собою говори

Для себе зробиш ти велику справу

У тиші рій думок припинить біг

І серце наче спокоєм накриє

Й думки гнітючі гони за поріг

Нехай цю тишу кожна мить відчує

Хай тепла кава розіллється в венах

І спокоєм проникне все єство

Залишиш лихі думки в кухонних стінах

Знайшовши в тиші справжнє таїнство.

Подобається

#749 в Різне
#84 в Поезія
#1012 в Сучасна проза

Відредаговано: 27.03.2026