Під товстим шаром дорогого глянцю,
Де п’ють вино і дивляться згори,
Світ крутиться у сатанинськім танці,
Ховаючи в архівах всі гріхи.
Там цифри, імена, німії звіти,
В папках Епштейна -зраджене життя.
Там продані й замученїі діти,
І совість, що пішла у небуття.
Прогнив фундамент, цвіль з’їдає стіни,
В «раю» приватнім кров і свій бенкет.
Сховавши правду в золоті вітрини,
Вони плекають свій брудний секрет.
Мораль і честь розіп’яті на ринку,
Ціна-брехня, а замість правди-бруд.
Та кожна тінь отримає розписку,
Коли настане неминучий суд.