Поезія мого життя

Піди, молю тебе, піди…

Боже, яка довга й темна ніч

Парад планет і ясний місяць

І ковдра, що сковзає з пліч

І на душі холодна злість

Блищить він, манить вдалечінь

А я сиджу одна і тиха

Серед усіх твоїх влечінь

Тільки мені приніс ти лихо

Мовчи. Ти знаєш, що сказать

І розтоптать мою наївність

Та дуже хочу я пізнать

Душі твоєї глиби гнилість

Любити можна тільки раз

І від цього мені не легше

Бо знай завжди і повсякчас

Твій погляд знову мені бреше

Піди. Молю тебе піди.

Туди, де хочеш далі бути

Я розвяжу тобі пути

Й допоможу мене забути.

Подобається

#749 в Різне
#84 в Поезія
#1012 в Сучасна проза

Відредаговано: 27.03.2026