Знов втрата…
Знову розжарені скроні
Сковує біль
Ми всі тепер як на долоні
Знову квіти…
Такі пахучі і свіжі
Зірвані, як і ти
Який тепер в вічній тиші
Коло стоїть юрба
Плач затихає…І знаєш…
Бракує повітря так,
Що жадно його ковтаєш…
Скоро затихне все..
Гомін, розійдуться люди
Душу знов в даль понесе
А ти будеш тут. І всюди…