Поезія мого життя

Коли приходить темрява

Чому ти знову йдеш до мене?

Така ти темна і липка

І мружиш очі, давиш скроні

Як довга тінь серед льоха

Ти давиш, давиш, знову давиш

Хоч трохи відпусти мене

Мені ти жити не завадиш

Я знаю, все оце мине…

Знов давить скроні, тінь на стінах

І мерехтливі знов вогні

Що за виття десь у долинах?

Ввижаються примарні дні…

Ослабла тиша…трохи легше….

Відкрила очі і дивлюсь

Це відчуття прийшло не вперше

Ти знай, тобі я не здаюсь!

Подобається

#749 в Різне
#84 в Поезія
#1012 в Сучасна проза

Відредаговано: 27.03.2026