Поезія мого життя

Шлях уперед

Позаду — лише відблиск, крапка миті,

Мале люстерко в пам’яті застигло.

Минулі дні, у сутінках розмиті,

Вже не змінити, як би не кортіло.

Дивись вперед — там небо неозоре,

Широке скло, де сонце п'є тумани.

Майбутнє кличе крізь ліси і гори,

У чисті, ще не писані романи.

Нехай воно веде тебе невпинно,

Спрямуй свій зір, де горизонт горить.

Минуле — тінь, а завтра — та вершина,

Яку ти точно зможеш підкорить.

Подобається

#880 в Різне
#131 в Поезія
#1128 в Сучасна проза

Відредаговано: 15.04.2026