Поезія мого життя

Шквал життя

Життя — це шквал! Це тупіт диких коней!

Це горло, перехоплене вузлом!

Надія? — Лиш розжарена долоня,

Що б’є у груди — наче перелом.

А тиша… Тиша — це підступна прірва,

Де голос гасне, мов старий ліхтар.

Це пауза — перед тим, як серце вирве

Останній Бог — величний канцлер, царь.

Це Смерть? — О ні! Це просто розмикання

Це тенець з тінню, побуту і меж.

Надія — вдих. Життя — одне чекання.

А Смерть — це ти, коли ти вже летиш.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше