Поезія любові
Маніфест
Я пишу не ідеально —
я пишу правдиво.
Мої тексти —
про любов, яка втомлюється,
і про жінку, яка не здається.
Я не прикрашаю біль,
але вірю в радість після нього.
Не вигадую життя —
я його проживаю між рядками.
Якщо ти читаєш і впізнаєш себе —
ти не одна.
І я пишу саме для цього.
***
Я не народилась сильною.
Я нею стала —
коли більше не було
на кого спертись,
крім власного дихання.
Моє тіло пам’ятає
ночі без сну,
руки, що тремтіли від втоми,
і серце,
яке билося тихо,
щоб ніхто не почув,
як йому страшно.
Я любила так,
ніби віддавала шкіру.
Я вірила так,
ніби не знала,
що буває інакше.
Я втрачала —
не гучно,
а всередині,
коли зовні все ще трималося.
У мені є жінка,
яка вміє бути ніжною
навіть тоді,
коли світ стає грубим.
І мама,
яка боїться не впоратись,
але кожного дня
встає і любить знову.
Я пишу,
коли не можу мовчати.
Пишу тілом,
пам’яттю,
шрамами,
надією.
Мої слова —
це я без одягу й захисту.
І якщо ти читаєш
і тобі тісно в грудях —
значить, ти відчув.
А значить,
ми живі.
І цього досить,
щоб іти далі.
Відредаговано: 01.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
