Поезія любові

Мій коханий

Коханий,
коли ти торкаєшся мене поглядом —
кров стає гарячою,
а серце б’ється так, ніби впізнало свій дім.

Твої руки — це місце,
де світ зникає без слів,
і залишаємось лише ми двоє —
два вогні, що тремтять від бажання.

Між нами стільки тихої пристрасті,
що навіть ніч зупиняє подих,
слухаючи, як наші серця
вчаться дихати в одному ритмі.

Коли ти поруч,
я відчуваю кожною клітиною,
що тебе мало…
хоча ти весь у мені.

Ти — мій подих тепла,
моя сила,
моя солодка нестримність,
мій вогонь, що не згорає —
а тільки розпалюється далі.

Коханий,
я хочу тебе так,
як ніч хоче першого ранкового світла —
до тремтіння, до глибини,
до нескінченності.

Подобається

#603 в Різне
#69 в Поезія

Відредаговано: 10.01.2026