Поезія любові

Для мого коханого

 

Коханий мій, у тиші вечоровій
я знов думками ніжно йду до тебе.
Ти — мій світильник у дорозі штормів,
моє тепло, мій подих, моє небо.

Коли ти поруч — серце розквітає,
неначе сад після весняних злив.
У кожнім слові твоїм душа співає,
у кожнім дотикові — м’який щасливий спів.

Ти — мій спокій, і водночас хвилина,
що зупиняє час, коли дивлюсь в твої очі.
Ти — ніжність, що торкається до серця тихо,
як перший промінь, що цілує ночі.

Я дякую за тебе кожній миті,
за кожен жест, за усмішку просту.
Коханий мій, у цьому світі й в іншім
я виберу тебе — знов і знов,
без жодного «чому».




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше