Поезія любові
Любов як вогник
Любов — це вогник у темному лісі.
Спочатку ти лише здалеку бачиш слабке світло. Воно трохи лякає, але водночас притягує. Ти робиш крок — іще один — і наближаєшся до тепла, яке мерехтить між дерев.
Коли підходиш ближче, розумієш:
це не вогонь, який спалює,
а вогник, який зігріває.
Він розганяє холод твоїх страхів, сушить сльози після дощу, робить ніч менш страшною.
Але цей вогник — живий.
Він дихає разом із тобою.
Якщо не підкласти дров — затихне.
Якщо дмухати занадто сильно — згасне.
Якщо залишити без уваги — стане крихким.
І найпрекрасніше те,
що коли ви сидите біля цього вогню удвох,
він світить не лише вам —
він робить теплішим увесь світ довкола.
Бо справжня любов — це не полум’я, що спалює,
а світло, яке веде, зігріває і дозволяє жити сміливіше.
Відредаговано: 10.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
