Поезія любові
Лист до Наталії
Моя люба Наталіє,
пишу тобі ці рядки так, наче тримаю твої долоні —
тихо, обережно, з теплом.
Хочу, щоб ти відчула: ти — моя світла мить у часі,
мій спокій серед шуму світу,
моя тиха радість, що розквітає навіть у похмурий день.
Кожного разу, коли думаю про тебе,
наче щось м’яке й тепле торкається серця.
Ти — як ранкове сонце, що прорізує туман
і робить світ живим, справжнім, добрим.
Знай, Наталю, твоя усмішка для мене —
найкраща мова без слів.
У ній — і ніжність, і сила, і трішки дива,
яке хочеться берегти,
як найдорожчий скарб.
Я вдячний долі за тебе, за твою присутність,
за кожен погляд, який даруєш,
за кожен тихий відтінок твоєї душі.
І навіть коли я мовчу — ти в моєму серці,
у кожному подиху, у кожній надії,
у всьому, що робить мене живим.
Наталіє,
хай ці рядки знайдуть тебе з теплом,
а мої думки — огорнуть тебе ніжністю,
бо ти цього гідна.
Ти — диво, яке світло несе й тишу заспокоює.
Відредаговано: 10.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
