Моя кохана, пишу тобі цих кілька слів,
щоб хоч рядками торкнутись твоєї душі.
Ти — мій світ ранкових чудес, мій легкий подих снів,
моя тиша, що лікує, коли дні важкі і глухі.
Я хочу, щоб ти знала: кожен мій ранок — із тебе,
кожна думка, мов пташка, летить до твоїх очей.
Коли тебе нема — небо мені здається без неба,
і навіть теплий вітер шепоче твоє ім’я вночі.
Ти для мене — м’якість у жорсткому світі,
тепло, що не зникає після дощів.
Я бережу кожну мить, де ми з тобою разом, відкриті,
де ти смієшся, і світ ховає всі свої жалі.
Я дякую долі за тебе, моя ніжна,
за те, що ти є — така тиха і чиста, як світлий день.
І знай: навіть коли мовчу — тебе люблю безмежно,
бо ти живеш у кожному битті мого серця,
у кожному подиху, у кожній мрії , що веде мене до тебе.
Відредаговано: 10.01.2026