Поезія любові

Любов

Любов приходить тихо, як світанок,
Торкнеться серця — й стане там тепліш,
Вона росте між подихом і ранком,
Між двох душевних, щирих, простих мрій.

Це погляд, що лікує всі тривоги,
Це дотик, що дарує два крила.
Це дві самотні й різні по дорозі,
Які знайшли, як стати — як одна.

Любов — то диво, що не має часу,
Вона живе у кожному із нас .
Вона — як світло після темних трас,
Як перший ніжний, теплий Божий подих.

І поки поруч ти — світ дихає і грає,
І кожен день стає новим життям.
Любов — це те, що серце підіймає,
І той, що тихо шепче: я кохаю…

Подобається

#238 в Різне
#2 в Поезія

Відредаговано: 05.12.2025