Поезія Джоля-джан
Любима лавочка
Пройшли літа.Чудові миті пролетіли.І лавочка стоїть у самоті.Усе чекає нас дівчатка.Чекає і надіється,що ми порушим тишину,зірвемо сливку, поплачемо в хустинку,поб'ємся,посміємося,а ще згадаєм,все ,що в нас було.Були в нас радості й печалі,та ми пройшли крізь все.Бажаю нам шаленої любові,добробуту в сім'ї й достатку,щоб в нас здоров'я не здавало,щоб ми щасливими були,щоб лавочку не забували...Отож дівчата давайте хоч колись порушим тишину,розвієм самоту,зірвемо сливку... Присвячую нашій дружбі!
Відредаговано: 30.10.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
