Поезія душі

"Коханий, пробач"

Коханий, пробач, що не можу побути з тобою

Навіть  на відстані, в телефонній розмові.

Коханий, пробач, що не можу побути собою

І що згортається все в клятому драматизмові.

 

Ти можеш подумати, що немає часу на тебе,

І що не хочу його приділяти.

Та якби ти знав, як на душі шкребе - 

Тобі залишається лише уявляти.

 

Так, ти скажеш, що також сумуєш,

І що тобі складніше без мого голосу.

Та тільки на відстані те цінуєш,

Що лише вчора не зміг знайти по перепису.

 

Так, я знаю, що сумбурно думки викладаю.

І що вірші мої не для поголосу.

Та тільки поруч з тобою я про все забуваю

І насолоджуюсь глибиною хаосу.

 

Ти знаєш, я дуже боюся,

Що ти перестанеш мене любити.

І що поруч з іншим опинюся,

І що не зможу нічого робити.

 

Я згодна, мене частенько заносить.

Ти знаєш мій дивний характер.

Коханий, розлука нам рани наносить.

Вона розрахує усе мов бухгалтер.

 

І ще раз пробач, що загрузла в буденності

І досить рідко виходжу онлайн.

Проте, пам'ятай, що у сірій щоденності

Ми разом створимо свій дизайн.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше