Поезія душі

"Незнайомка"

Привіт, чарівна незнайомко.

Я знаю що ти втомлена і "вбита".

І що якимось чарівним чином, 

Щоранку піднімаєшся з ліжка.

 

Знаю я, що сили покинули,

І енергію ніби хтось викачав.

Та свічу твою не загасили,

І найближчий твій - промовчав.

 

Ти зараз думаєш, що ти одинока,

Одна у цілісінькім світі,

Що душа твоя дуже глибока, 

У яскравому світлі софітів.

 

Відкрий широко очі й озирнися навколо,

Пам'ятай що ти не самотня!

Коли скрипка гратиме соло,

Тоді пісня уже не зворотня.

 

В темряві приходять різні думки,

І навіть, самі божевільні ідеї - записуй, 

Поезія - як ліки від хандри,

І філіжанкою кави поласуй.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше