Привіт, чарівна незнайомко.
Я знаю що ти втомлена і "вбита".
І що якимось чарівним чином,
Щоранку піднімаєшся з ліжка.
Знаю я, що сили покинули,
І енергію ніби хтось викачав.
Та свічу твою не загасили,
І найближчий твій - промовчав.
Ти зараз думаєш, що ти одинока,
Одна у цілісінькім світі,
Що душа твоя дуже глибока,
У яскравому світлі софітів.
Відкрий широко очі й озирнися навколо,
Пам'ятай що ти не самотня!
Коли скрипка гратиме соло,
Тоді пісня уже не зворотня.
В темряві приходять різні думки,
І навіть, самі божевільні ідеї - записуй,
Поезія - як ліки від хандри,
І філіжанкою кави поласуй.
Відредаговано: 21.10.2025