Поезія душі

Маленька "доросла" дівчинка

Маленька дівчинка стала дорослою.

Доросла дівчинка живе тільки за розкладом.

Почувається, ніби, в події врослою,

Котрі залишаються на душі осадом.

 

Доросла дівчинка не знає чого хоче.

Шукає в собі, у душі,

Щось, до болю, глибоке, "жіночне"

Й опиняється на межі.

 

Маленька доросла дівчинка плаче в подушку,

Розмахує туш по опухлих очах.

Дістало усе на повно котушку,

Й з усіма навколо давно на ножах.

 

Маленька доросла дівчинка не бачить майбутнє - 

Просто живе сьогодні й тепер!

Усі люди навколо - то просто супутнє.

Треба хтось поруч, щоб руки розтер.

 

Доросла маленька дівчинка втомилась чекати -

Вона просто пливе течією життя.

Вона б хотіла просто кохати,

Віддати всю любов до забуття.

 

Вона не змогла бути коханою...

Почувала себе "залежністю".

Не відчувала себе жаданою 

У очах наповнених пристрастю.

 

Доросла маленька дівчинка сумна вечорами,

Бо доля забрала важливих людей.

І як би не лупцювали батогами - 

В голові, все одно, безліч ідей.

 

Доросла дівчинка знає чого хоче.

Лишилась вірна у своїх речах*, 

Якщо на вушка хтось шепоче:

" Не опустись в чужих очах".

 

Доросла дівчинка нарешті "доросла",

Хоч і досі ночами душу шкребе.

Маленька дівчинка травою порОсла.

Кохати потрібно себе!

 

  • - в даному контексті, промовах.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше