Маленька дівчинка стала дорослою.
Доросла дівчинка живе тільки за розкладом.
Почувається, ніби, в події врослою,
Котрі залишаються на душі осадом.
Доросла дівчинка не знає чого хоче.
Шукає в собі, у душі,
Щось, до болю, глибоке, "жіночне"
Й опиняється на межі.
Маленька доросла дівчинка плаче в подушку,
Розмахує туш по опухлих очах.
Дістало усе на повно котушку,
Й з усіма навколо давно на ножах.
Маленька доросла дівчинка не бачить майбутнє -
Просто живе сьогодні й тепер!
Усі люди навколо - то просто супутнє.
Треба хтось поруч, щоб руки розтер.
Доросла маленька дівчинка втомилась чекати -
Вона просто пливе течією життя.
Вона б хотіла просто кохати,
Віддати всю любов до забуття.
Вона не змогла бути коханою...
Почувала себе "залежністю".
Не відчувала себе жаданою
У очах наповнених пристрастю.
Доросла маленька дівчинка сумна вечорами,
Бо доля забрала важливих людей.
І як би не лупцювали батогами -
В голові, все одно, безліч ідей.
Доросла дівчинка знає чого хоче.
Лишилась вірна у своїх речах*,
Якщо на вушка хтось шепоче:
" Не опустись в чужих очах".
Доросла дівчинка нарешті "доросла",
Хоч і досі ночами душу шкребе.
Маленька дівчинка травою порОсла.
Кохати потрібно себе!
Відредаговано: 21.10.2025