Боже, ти забираєш від нас найкращих! Навіщо?
Господи, залиш їх тут, на Землі, біля рідних:
Дружин, дітей і батьків, на рідній землі.
У них ще є величезна місія тут, важлива:
Збудувати, відродити державу, міцну, потужну
Знищити ворогів - зовнішніх, внутрішніх, різних, усіх…
Боже, схаменися! Навіщо? Навіщо тобі їх там,
Поруч з собою стільки? Не треба! Вони такі молоді,
Ще не знали життя - більшість, а інші не встигли
Його осягнути. Господи, закрий вже нарешті небо
Для українських героїв. Не треба більше смертей!
Нехай вони щасливо живуть, радіють кожному дню
Поруч з рідними, кохають, плекають надію, мріють,
Народжують щасливих дітей, здорових, красивих…
Боже, чому ти допускаєш такі смерті страшні, болючі,
В муках? Чому? Поясни, навіщо? Не розумію…
Господи, може вже досить? Більше не треба!
Ми знаємо, віримо, що під силу тобі все це змінити,
І нарешті ту страшну несправедливу війну зупинити.
Господи, ти милосердним маєш бути. Почуй мене,
Нас, українців. Господи, навіщо все це? Навіщо?
Боже, не дай мені втратити віру в тебе…
Не можу бачити це, чути, як маленьке дитя
Кличе татка з могили додому… Той біль,
Той плач матерів, дружин, сестер… навіщо?
Навіщо ті жертви страшні, той біль і сльози…
Навіщо? Ти ж забираєш найкращих.
Навіщо вони тобі там, на небі, такі молоді і красиві?
Навіщо? Господи зупини все це горе страшне і смерті
Нарешті! Поверни татка дитині, матері сина,
Чоловіка дружині… Господи, будь милосердним
До наших українських воїнів-героїв!
Відредаговано: 18.02.2025