Поезія

Боже, навіщо все це?

Боже, ти забираєш від нас найкращих! Навіщо?

Господи, залиш їх тут, на Землі, біля рідних:

Дружин,  дітей і батьків, на рідній землі.

У них ще є величезна місія тут, важлива:

Збудувати, відродити державу, міцну, потужну

Знищити ворогів - зовнішніх, внутрішніх, різних, усіх…

Боже, схаменися! Навіщо? Навіщо тобі їх там,

Поруч з собою стільки? Не треба! Вони такі молоді,

Ще не знали життя - більшість, а інші не встигли

Його осягнути. Господи, закрий вже нарешті небо

Для українських героїв. Не треба  більше смертей!

Нехай вони щасливо живуть, радіють кожному дню

Поруч з рідними, кохають, плекають надію, мріють,

Народжують щасливих дітей, здорових, красивих…

Боже, чому ти допускаєш такі смерті страшні, болючі,

В муках? Чому? Поясни, навіщо? Не розумію…

Господи, може вже досить? Більше не треба!

Ми знаємо, віримо, що під силу тобі все це змінити,
І нарешті ту страшну несправедливу війну зупинити.

Господи, ти милосердним маєш бути. Почуй мене,

Нас, українців. Господи, навіщо все це? Навіщо?

Боже, не дай мені втратити віру в тебе…

Не можу бачити це, чути, як маленьке дитя

Кличе татка з могили додому… Той біль,

Той плач матерів, дружин, сестер… навіщо?   

Навіщо ті жертви страшні, той біль і сльози…

Навіщо? Ти ж забираєш найкращих.

Навіщо вони тобі там, на небі, такі молоді і красиві?

Навіщо? Господи зупини все це горе страшне і смерті

Нарешті! Поверни татка дитині, матері сина, 

Чоловіка дружині… Господи, будь милосердним

До наших українських воїнів-героїв!

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше