Бахмут

Час минає, Україна твердо стоїть,

Ворога проклятущого нещадно нищить.

Наші воїни руйнують його тили,

Забезпечення, стирають чмобіків 

На порох безслідно. Та все нові й нові

Фортеці з'являються на мапі країни.

Був Харків, Маріуполь…, тепер Бахмут

А з ним Соледар… Стоїть фортеця стійко

Вже енний місяць, а ворог лютує:

З неба С-300 та іншими ракетами її атакує.

Знищує все без розбору вщент руйнує,

Стирає будинки з лиця землі, рівняє з нею…

Навіщо йому цей клаптик землі, для чого?

Аби високі чини на фоні суцільних невдач

Поставили собі хоча б якусь пташку? Відмітили

Це геть зруйноване місто, перетворене 

В суцільну руїну та попіл, як якусь перемогу?

Безглуздя якесь живе в тих хворих головах!

Справжня орда, навала якась безмозгла…

А наші воїни твердо стоять і боронять нас.

Вони не допустять, не віддадуть на поталу

Чергову фортецю тим, кому все мало та мало

Смертей чужих і своїх, землі, майна,

Бо крадуть наше… Навіщо все це вам, виродки?

Життя ж одне! Чи може вони про це не знають?

Можливо думають, що в них інакше? Ні!

Насправді ні! Одне!!! Хоч у чомусь є

Справедливість на світі,  тут всі рівні:

Ні не підкупиш, ні не відкупишся…

Варіантів немає, всім один кінець,

Але хтось буде там, на небесах, янголом,

А тим нелюдам довіку горіти у пеклі.

А Бахмут стійко стоїть! Все буде Україна!

Тепер про нього знає увесь світ, вся планета

Однак, точно не так хотіло це містечко 

Здобути собі місце в історії світовій,

Але чомусь така його страшна, кривава доля.

Так склались обставини. Боляче, гірко… 

Незламна фортеце, ми тобі вдячні

І твоїм оборонцям за мужність, 

За стійкість  і за патріотизм. Слава героям!

Скоро весна, за нею вже в черзі до нас стоїть  літо

Перемога прямує, не за горами той час!

Підніметься з руїн Україна, наша рідна,

Квітуча земля розквітне знову! Відновимо все!