Мова - це так важливо!

(Звернення до тих, хто ще й досі не зрозумів)

Моя рідна солов'їна мова - українська.

Я нею розмовляю і нею живу щодня.

Суржик викорінюю нещадно кожного дня!

Саме його телевізор роками вкладав в мою голову

І він,  моментами, подекуди вплітається підсвідомо

В ту мелодику її співочу й чарівну. Не вийде, бо я не хочу!!!

А тутешній колоритний діалект - нехай живе

І збагачує її та тішить слух. Він народжений тут

Тому він наш, місцевий, подекуди  - смішний, подекуди - веселий.

Ті, кому і донині “какая разница на каком языке”

Навіть після стількох смертей невинних і болю,

Страждань та бід, й повномасштабної війни

Не осягнули та не змогли зрозуміти важливу істину:

Що мова - то основа, код народу

В який закладено сутність, те, хто ми є

І ким були ті, хто жив тут до нас і буде після, в майбутньому…

Якщо ви ще не зрозуміли після всього,

Що витворили з нами прокляті варвари-московиті,

Злочинці орки, буряти чи хто там ще бігає під триколором

І “чтокає”, ”гаваріт “, “хохлов убивает”, отримуючи задоволення

 “восклицает - уничтожить их надо на корню”…

То складно буде вам донести словами,

І це ще одна наша біда на фоні страшної війни

Та одна із причин, що теренами України 

Суне до нас “рускій мір”, несе горе і смерть.

Боже, як хочеться, щоб всі в Україні

Критично мислили й хоч інколи аналізували  вчинки, дії,

І кожен з нас зрозумів: якщо ти вважаєш себе українцем,

Значить  - ти носій мови української, а не чужої, ворожої,

Мови вбивці і ката. Мова  - це ДНК, ідентифікація нації.

Треба нести своє, а не вороже, чуже. Зрозумій і забудь ту “речь”,

І стань справжнім сином, донькою землі своєї

Від самої маківки аж до п'ят. І тобі буде вдячна земля,

Що тебе породила, ліси, ріки, поля і гаї.

А майбутнє дітей твоїх стане певним, впевненим

Світлим, квітучим, як буйний сад розквітне.

І у віки ти ввійдеш УКРАЇНЦЕМ - гордим, сміливим,

Незламним, неначе титан, з розправленими крилами,

Як у фенікса за спиною, а не меншим братом

Свого озвірілого ката. Невже він ще й досі для тебе брат?

Прийми правильне рішення, бо це так важливо для тебе

 Й майбутнього твого та твоїх дітей.

 Все залежить тільки від тебе, твого бажання й переконання.

Говори, пиши, читай і думай мовою батьків, дідів

Та прапрадідів своїх великих - українською дихай і живи.

Будь справжнім українцем, а не лише на папері.

Якщо тобі подобається ця земля, і ти плануєш тут жити

І майбутнє дітей - говори солов'їною, ти ж чуєш,

Яка вона мелодійна, красива і гомінка,

Наче річка гірська, яка спускається водоспадом,

Або маленький струмочок, що біжить і дзюркоче

У зеленому лісі весною, або соловейко в гаях

Виводить своє мелодійне та чарівливе  “тьох-тьох”,

Приворожуючи до себе тим співом.

Боже, аж мурашки по шкірі біжать, 

Так чудово звучить наша рідна українська мова!!!

Запам'ятай, назавжди закарбуй в голові:

Не буває” русскоязычного” українця, як і німця,

француза, поляка, італійця, грека чи чеха…

Пригадай, ти коли-небудь десь таке чув?

Ні, ніколи!!! Це все тобі нав’язали з раші.

Це є брехня, ілюзія, самообман.

Зрозумій, ти чуже ДНК, днк ворога сам чи сама

Добровільно привносиш у свою ауру

І з тим негативом живеш. І це правда. Пошкодуй себе,

Зміни свою долю. Перейди з темного краю 

На світлу сторону добра й правди. Звільнися від зла.

А якщо ти воюєш на нашому боці проти тієї орди, 

То, напевно за те, що вони життя твоє поламали,

Знищили дім твій, чи, не дай боже, когось убили

 Чи зґвалтували із рідних твоїх і ти оскаженів від болю.