Поезія

"рускій солдат = кат"

Боже, молю, бережи мого тата,

Чоловіка і сина, і брата,

Маму, сестру, дружину і маленьку невинну дитину

Від страшної дикої навали...

Щоб у муках ті орки сконали,

Щоб земля їх тіла не приймала

А душа, як потемра, блукала

Між століттями й поміж віками

Вони спокою вічно не мали

За тіла закатовані в Бучі,

Ірпіні, Бородянці, Маріуполі й Харкові ...

Хай волають від болю їх матері,

Що зростили тих виродків клятих...

Не повернуться ті нелюди сучі

Ні в Гостомель, ні в Ірпінь, ні в Бучу,

Бо Свята Українська Земля

Спепелить їх до чорного тла.

Ні, не буде прощення катам

І ніколи ВОНА не пробачить

Всі ті звірства, наругу і плач,

Що приніс їй той "рускій" палач,

Що топтався по мертвих тілах,

Що бомбив та із градів стріляв

По квітучих і мирних містах...

Кров невинних дітей багряніє

На твоїх загребущих руках

Чуєш, ти, " рускій" нелюде, "рускій" солдат?

Цю провину не змити і немає назад вороття...

Ми тобі не пробачимо, наше горе і біль ми відплачемо,

Крик душі, біль і сльози, наших мам тихий плач...

Ми плекаємо ЛЮТЬ, БІЙСЯ москальський палач!!!

Йдуть по тебе двонога потворна істото

Наші ВОЇНИ - МЕСНИКИ!

І ПОМСТА їх буде СТРАШНА!!!

Не сховаєшся...

Від "руского" ката весь світ відцурається

І найгіршим одвічним ганебним клеймом у віках

Буде викарбувано потворі в історії на умовному чолі та руках:

"рускій солдат = кат"... Не відмиєшся, а ми - НЕ ПРОБАЧИМО!!!

Подобається

#6044 в Різне
#1486 в Поезія

Відредаговано: 18.02.2025