Як ото колись було
Історія знає,
Ну, а буде з нами що
Хто ще силу має?
Дім наш - наша Україна
Наші щирі люди
Все від них залежить, знаю -
А що з ними буде?
Бється, бореться країна
Скільки сил хватає
Танками, снарядами
Світ допомагає
За кордону прийшли орки
Як оті ординці
Все руйнують і вбивають
Людей по-одинці
Насилують і грабують,
Ракети пускають
Українців за людей
Вони не вважають
В головах у них сидить
Тінь Бандери, знову
Ненавидять вони всі
Українську мову
Все стараються вони
Нам сказать як жити
Як любить і цінувать
Як вмирать, як жити
Що до того, що вони
Мають дома жити
Сіяти і будувати
І дітей любити
Все про те - вони забули
Їм давай покору
Хоч у лаптях, аби зверху
Над любим народом
Що їм тії українці -
Як голову мати,
Похапали автомати
І давай стряляти.
По будинках, по садках
Скажуть- українці,
"Визволителі" прийшли
Може, то нам сниться?
Як же будем разом ми
Далі в світі жити,
Чи забудемо колись
Чи будем любити?
Чом же ви тепер забули
Що люди свідомі
Що братами ми вас знали
У нашій свободі
Щоб же прокляті ординці
Ви прийшли стріляти
І маленьких наших діток
В Сибір забирати?
Щом же ви забули зовсім
Як ми вас любили,
Як цілину підіймали
І фашистів били.
Де ж там наші "укпаїнці",
Які лижуть дупу,
Вибирають, голосують
То царя - то жопу...
Де поділась їхня память?
Чом же вони стали
Як отії бозмозглі
У стаї барани?
Чом так просто відсилають
На смерть свого сина?
Де їх память українця -
Мабуть, у могилі...
Але, наша Україна,
Бється, сили має,
Гіркими сльозами милих
Синів проводжає.
Не забудемо ніколи,
Вашу ту "підримку"
"Визволителів" отих,
Що залізли в скриньку
Не простимо ніколи
Наші кровні сльози
І накажи їх Господь
На тім світі Боже.
Переродиться держава,
Рідна Україна
Запанує наш нарід
На Вкраїні милий.
Відредаговано: 17.08.2024