Поезія

БЕЗКІНЕЧНІСТЬ

             БЕЗКІНЕЧНІСТЬ.

 ______________________________

До всього людина звикає

До щастя, радості, болю

До всього того, що має

До всього людина звикає

 

Звикає  до сонця , до неба

До  всього, що , може, й не треба

До  хворі, до  праці, до горя

До синього неба, до моря…

 

А що ж тій людині треба?

Піднятись чи впасти із неба?

Що вона хоче зробити

Як на цим світі прожити?

 

Що ж бо воно то - ЛЮДИНА?

Чим  вона краща за звіра?

Голову має і плечі

Розум , свідомість старечу

 

Досвід, ученість і пам'ять

Мудрість, талант і ненависть

Це  для людини  значимо -

Хоч для когось  і незримо..

 

До всього людина звикає…

До смерті, що так всіх лякає

Проте, вона  точно знає

Що  все свій кінець має

 

Люди, браття,  другі!

Будем  щасливі  у крузі

День пролетить, ранок світає

Життя  - безкінече .  Знаю

________________________

 Підтримайте і натисніть

    кнопку Відстежити




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше