...нотатки з настрою
1.
біль поглинає мене наче муху павук
білий світ поглинає собою...
дай же сил одірвати від себе цей біль!
і повірю тоді я у завтрашній день
що стоїть за порогом...
2.
...там
у рамці моїх споглядань
вже немає мене
що дивився на мене старого
і життя розіп"яте на брамі забутих осель
...що зі мною таке?..
я заплющую очі...
я сплю...
і тяжко зітхаю у сні...
3.
...і відчув я - в цей день
забагато
на плечі мені звалилося років
спогади зливами линуть
в тумані схвильованого сьогодення...
аж сліпну...
4.
...мій спокій - стиснутий міцно кулак
а як стомляться пальці -
в обійми приймає марнот марнота
...у безсиллі падають руки...
5.
...я вийшов собі на веранду
сів у крісло-качалку
запальничкою клацнув - запалив сигарету
пускаючи дим через носа
відмітив в умі (так, між іншим) -
рухи оці єдині у Всесвіті всьому
й останні...
старію...дурниці мелю...
6.
...все залите червоним -
пів неба
земля
моя хата і я
навіть кішка
собака і діжка
у діжці вода... -
то зранене сонце котилося тихо-повільно за обрій...
7.
...стою на місточку
дивлюсь у прозореє дно...
у небесно-зеленому світі раптом з"явилася жаба -
повисла між мною і дном
і дивиться вгору крізь воду...
8.
...чую стук у вікно
я подумав - гне вітер тополю й торкається вітами скла
...ні! вирішив - то під грозою людина промокла до нитки...
відчиняю вікно... - тільки й чув
як шурхнули крила...
ані вітру нема
ні грози
ні людини...
9.
...пригоршню сонця знайшов у кувшинці лілеї...
коли розтулив пелюстки - такі ніжні і білі й тендітно тонкі
ароматнеє світло краплинками перелилося в долоню мені...
обережно з тої пори я веслами правлю -
соромно буде мені
як стривожу цнотливу тендітність озер...
10.
...як з вечора день головою у місячну ніч довготінну схиляється
вершника бачу - ходою повільною їде верхом на коні через степ
по дорозі від зір
яка пролягла в сьогодення...
земля оживає і тягнеться вся аж назустріч вершнику тому
...коли сонце сідає за лісом...
11.
...оцінено все -
і розум
і душу
і тіло
не кажучи вже про життя...
піду собі - хочу бути безцінним...
12.
...іду крізь дощ
шию ховаю за комір плаща
одну руку сховав до кишені
парасоля у другій
ручаї наче дні... - отак поспішають в нікуди...
листя летить перед мене - зникає у далині
...спиною до зливи іду...