Поезія 2025

Я закрию цю книгу

Як засохне чорнило — я закрию цю книгу,
І не ляже на аркуш моя думка натхненна.
Все, що сказане — писане, залишилось на рингу,
Я покину канати — пірну в воду джерельну.

Вона змиє всю фарбу, яка руки бруднила,
І мій простір звільниться для нової наснаги.
Її крапля з кришталю мою душу змінила —
Відчуваю могутню до творчості спрагу.

Я всім дякую щиро, хто зі мною в дорозі:
Ми на лайнері «Мрія» кожну хвилю здолаєм.
Навіть мега-цунамі вгамувати в спромозі,
Якщо музика з палуби в такт пролунає.

Якщо в когось болить — ви не бійтесь зізнатись,
Напишіть десь у блозі або в спільному чаті.
Адже всі ми — родина, і не треба вагатись,
Коли в серці неспокій, а думки — якісь кляті.

Як засохне чорнило — я закрию цю книгу,
Але вас не покину і в порту не зійду.
Ми розіб’ємо келихи та закрутим інтригу,
Що главою почнеться, а перейде в сім’ю.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше