Поезія 2025

Поетеса

Бачу — мучить сильна спрага,
Ось, візьміть мене — напийтесь.
Ви — поетеса, я — лише наснага,
Прошу — тільки не закрийтесь.

Але кохання — ваше — між рядками,
Де місця мало буде нам обом.
Тримаєте мене — лиш для розваги...
Чудовисько... Та я буду вам рабом.

Свій вибір я зроблю свідомо —
Вдягну кайданки без вагань.
І вилижу всю вашу втому,
Теплом заповнивши гортань.

Хочеш на “ти”? Давай, я не проти —
Брудні думки твої, як рідні.
Позбавились з тобою разом цноти —
Наші тіла з’єдналися о півдні.

Броня твоя — троянд шипами вкрита,
Я обережно її, дбайливо омину.
Козирна карта — червами накрита —
Зігріє плоть твою, таку всю крижану.

Ти не барись та не вагайся,
Не відштовхни мою мораль.
Скоріш відкрийся — й закохайся,
Бо сяде інша за рояль.

Я відштовхну її — і клавіші прикрию,
Я прожену її, згадавши поетесу.
І для стріли твоєї серце я відкрию —
Нехай летить, знаючи адресу.

Подобається

#1554 в Різне
#291 в Поезія

Відредаговано: 22.06.2025